Отримання довідки внутрішньо переміщеної особи (ВПО) залишається критично важливим питанням для мільйонів українців під час війни. Водночас на практиці люди нерідко стикаються з відмовами у взятті на облік — як законними, так і такими, що порушують їхні права.
Про це повідомляє «Юридичний порадник для ВПО», пояснюючи основні підстави для відмови та алгоритм дій у разі виникнення проблем.
Однією з головних законних причин відмови є відсутність обставин, які стали підставою для внутрішнього переміщення. Йдеться про випадки, коли людина не виїжджала з територій, де ведуться бойові дії або які перебувають під тимчасовою окупацією. Перелік таких територій затверджується окремим наказом Мінрозвитку. Водночас право на довідку мають і ті громадяни, чиє житло було зруйноване або пошкоджене внаслідок збройної агресії РФ — за умови надання підтверджувальних документів.
Ще однією підставою для відмови є подання завідомо неправдивих відомостей. Юристи наголошують, що використання підроблених документів не лише унеможливлює отримання довідки ВПО, а й може спричинити кримінальну відповідальність.
Відмовити можуть також у разі відсутності документів, що посвідчують особу, до моменту їх відновлення. Водночас закон дозволяє використовувати електронні документи, «єДокумент» або довідку про подання заяви на оформлення паспорта. Якщо ж ідентифікувати особу неможливо, відмова вважається правомірною.
Поширеною причиною відмови є й відсутність реєстрації місця проживання або доказів фактичного проживання на відповідній території до переміщення. Окрім прописки, такими доказами можуть бути довідки ОК-5 чи ОК-7, договори оренди, трудова книжка, військовий квиток, документи про освіту або право власності. Якщо ці документи підтверджують проживання безпосередньо перед виїздом, відмова у взятті на облік є незаконною. Натомість документи, що стосуються періоду задовго до переміщення, можуть стати підставою для законної відмови.
У разі відмови юристи радять обов’язково вимагати письмове рішення. Усна відмова не має юридичної сили та не може бути оскаржена, тоді як письмове рішення дає можливість захистити свої права в адміністративному або судовому порядку.
