Донеччина втрачає унікальні природні об’єкти. На відновлення природних екосистем, заповідників, ґрунтів після війни підуть десятки, а в окремих випадках і сотні років. На цьому наголошує мирноградський еколог Олексій Бурковський.

«Якщо ми візьмемо наші унікальні крейдові ландшафти, які охороняються і в Святих горах, і заповідником «Крейдова флора», там пошкоджені унікальні екосистеми або ландшафти. І на території цих об’єктів охороняються види, які занесені не лише в Червону книгу України, але й в Червоний список Європи і світовий Червоний список», – зазначає Олексій Бурковський.

Відновлення екосистем та довкілля Донеччини зараз неможливе не лише через активну фазу війни, але й тому, що зупинка деяких промислових підприємств може загрожувати природі більше, ніж їх контрольована робота.

«Нам треба розуміти, що шкода від знищення природних екосистем набагато більше, ніж користь від зупинки якихось брудних виробництв. Але і тут не все так просто. Зараз відсутня система моніторингу за підприємствами, які знаходяться на окупованій території. Тобто ми не можемо відстежувати ті ж самі шламонакопичувачі «Азовсталі», і там є загроза для Азовського моря. Якщо підприємство працює, воно слідкує за відходами, здійснює відповідні заходи. Якщо ми не контролюємо цю територію, звісно, ми не можемо контролювати процеси, які там відбуваються», – розповідає еколог. 

Третя велика біда, за словами Олексія Бурковського, – експлуатація природних ресурсів у тилових регіонах, яка погано контролюється державою. 

«Держава намагається мобілізувати ресурси, відповідно, в тилових регіонах збільшується вирубка лісів. Ми надаємо можливість деяким громадам переорювати цилинні ділянки за спрощеною процедурою. Ми не можемо, з одного боку, відмовитися від того, щоб надавати нашим Збройним Силам необхідні ресурси. З іншого боку, ми теж не можемо доводити до критичного стану екосистеми в тилових регіонах. Дуже важко цю проблему вирішити. Й ви знаєте, що в нас є така біда як корупція, коли офіційно можуть вирубати 100 дерев на потребу армії, а інші 500 поїдуть в іншому напрямку», – каже Олексій Бурковський.

Під час повномасштабного вторгнення складно знаходити кошти на реалізацію будь-яких екологічних проєктів. Тому реконструкція очисних споруд в Мирнограді зараз не розглядається, як і питання відстійників місцевих шахт. А використання підземних вод в побуті призводить до ще однієї серйозної проблеми.

«Ми таким чином поступово збільшуємо засоленість річки, збільшуємо засоленість ґрунтів. Бо в приватному секторі, наприклад, люди каналізацією не користуються і виливають цю воду в землю, і це призводить до засолення і погіршення ситуації», – зазначає еколог.

Єдине, що тішить в довготерміновій перспективі, – що євроінтеграційний курс примушує державу переходити на європейські екологічні стандарти.

Детальніше – в сюжеті ТК «Орбіта».

Раніше Pokrovsk24.news повідомляв, що аграріям з прифронтових громад безкоштовно дають насіння кукурудзи.