Тисячі жителів нашої громади до останнього вірили, що не доведеться залишати домівку, але з кожним днем фронт все ближче, дні та ночі стають гучнішими. Куди переїжджають мешканці Покровського району і скільки це коштує, розповіли журналісти ТК "Орбіта".
Покровчанка Альона Алпатова має двоє маленьких дітей: сину 2 рочки, а донці 6 років. Задля їхньої безпеки родина розпочала пошук нового житла.
"У травні батьки мого чоловіка вирішили знайти тихе місце, далі від цих вибухів. Придбали для всієї родини будинок в селищі Градизьк, Кременчуцький район", – розповідає покровчанка.
Наприкінці червня молода сім'я переїхала до Кременчуцького району. Альона відзначає, що їхнє селище невеличке, але в ньому є все необхідне: магазини, дитячий садок та школа. Донька Каміла в цьому вересні пішла до 1 класу.
Також збирає дітей до 1 класу покровчанка Анастасія Куц. Жінка відзначає, що навіть якби у місті було спокійно, вони б все одно переїхали заради очного навчання. Пошуки житла розпочалися за кілька місяців до переїзду.
Попит на житло надзвичайно великий. Оселі, оренда яких коштує менше ніж 10 тисяч гривень на місяць, розлітаються дуже швидко. Родині Анастасії пощастило знайти квартиру в Черкасах за 8 тисяч гривень. Щоправда, платити довелось одразу, навіть коли родина ще перебувала у Покровську.
"Ми сплачуємо 8 тисяч гривень оренди та за комунальні послуги – нам просто пощастило. Ми знайшли двокімнатну квартиру у центрі міста, дуже гарний район, все поруч", – каже Анастасія Куц.
У Покровську жінка залишила майстерню, яку облаштувала власноруч з напарницею. Зараз Анастасія шукає нове робоче місце в Черкасах. Також одразу подала документи на виплати для ВПО й дуже сподівається на державну грошову допомогу, адже на новому місці кожна копійка важлива.
"При переїзді потрібно покупати буквально все. Навіть щоб прибрати у квартирі тобі необхідно закупити мийні засоби, порошки та інше. А як йдеш все це купувати – одразу виходить круглесенька сума", – зазначає Анастасія Куц.
Жителів Донеччини розкидало по всьому світу, але чим ближче до рідного міста, тим більше наших земляків. Так, у Першотравенську, що на Дніпропетровщині, приїжджих вже майже стільки, як місцевих, відзначає переселенка із Мирнограду Анна Бєляєва.
"Тут ще з 2022 року проживає багато людей з Донеччини. Зустрічаєш людей, намагаєшся дізнатись дорогу, а у відповідь – ми не місцеві", – розповідає пані Анна.
До Першотравенська жінка переїхала разом із сином, якому тоді було лише 5 місяців. Через деякий час повернулась до рідних в Мирноград, але коли після чергового обстрілу у квартирі повилітали вікна, зрозуміла, що треба знову евакуйовуватись. Переїзд був спланований, тому вдалось забрати майже всі речі.
"Ми забрали майже все, адже ми спланували все заздалегідь й в нас був на це час. Одним авто вивезли наші речі та речі батьків. Вийшло 35 гривень за кілометр, заплатили близько 3 тисяч за всю дорогу до Першотравневого", – пояснює Анна Бєляєва.
А ось родина Тетяни Романець ще не знайшла квартиру для переїзду. Пані Тетяна щодня моніторить оголошення, але поки що безуспішно.
"Ми плануємо виїжджати, адже у місці небезпечно, а у мене дитина та кішка. Житло шукаємо, але проблематично з цим, не хочуть брати з твариною. Якщо розглядати Дніпропетровську область, то ціни там дуже високі й майже все розібрали. Розглядаємо інші міста, де більш-менш адекватні ціни", – каже Пані Тетяна.
Попри примусову евакуацію та випробування, кожен покровчанин зберігає надію на повернення до рідного міста.
Детальніше – в сюжеті ТК "Орбіта".
" target="_blank">Раніше Pokrovsk24.news повідомляв, що на початку тижня у Покровську починають зачиняються ринки і магазини. Жителі збирають речі і виїжджають. З понеділка в місті не працюють банки, функціонують лише банкомати.
