Попри війну та щоденні ризики обстрілів, у прифронтовому Родинському Покровського району Донеччини залишаються люди, які не полишають своїх захоплень. Серед них — Юрій і Сергій, які з дитинства тримають голубів. Їхні голубники — у кількох кілометрах від фронту, в місті, де немає світла, газу, води та зв’язку.
Про це йдеться у сюжеті "Суспільне Донбас".
Юрій займається декоративними породами — кучерявими, угорськими велетнями, мондеїнами та кошуа. Його птахів неодноразово визнавали найкращими на всеукраїнських виставках.
"Голубів я тримав ще з дитинства. А потім поступово почав захоплюватися тією породою, іншою, третьою породою. Вибрав останню, вже займаюсь років 15–20 ними. Угорщина, Німеччина, Польща, Чехословаччина — скрізь їздив. Я їздив на оціночні виставки та займав перші місця", — розповідає Юрій.
Нині чоловік тримає птахів виключно «для душі» — продавати голубів нікому і ніде. Їх годує кукурудзою, насінням, горохом — усе змішує власноруч.
Чоловік не збирається залишати рідне місто.
"Сам тут. Куди я з птахами і кому я потрібен?" — каже Юрій.
Його сусід Сергій також має власний голубник. У нього здебільшого льотні породи, зокрема миколаївські — птахи, які після злету майже не віддаляються і залишаються в повітрі над місцем запуску.
"Є Бакінські — бійна птиця, Пермські гривуни, Пермські суцільні, льотні наші — донбасівські, Миколаївські", — перераховує він.
Детальніше – в сюжеті "Суспільне Донбас".
Раніше повідомлялось, що волонтери евакуювали котів з Родинського, які ховалися у шахті.
