Сьогодні поговоримо про УВ «Центр», яке діє на Торецькому та Покровському напрямках, а також частково - про ту частину УВ «Юг», яка діє на Курахівському напрямку. Бо, очевидно, що обидва угрупування діють у рамках узгодженого та єдиного плану.
Наскільки я розумію, командування порівняно нещодавно сформованого угрупування військ (УВ) противника «Центр», має достатньо чіткі та недвозначні накази стосовно своїх подальших дій, після захоплення м. Авдіївка - максимально «глибоко» просунутись на захід у бік Селідово та Покровська.
На сьогодні, передові підрозділи противника зуміли вийти на рубіж Бердичі - Первомайське й продовжують активні наступальні дії у бік Нетайлово, Уманське та прагнуть прорватися між Бердечі та Семенівка у бік Новопокровського та Новоселівкі Першої. Тобто, противник прагне виконати наступне завдання, після Авдіївки - таки вийти на рубіж Очеретине - Уманське. Питання полягає в тому - чи вистачить у нього для цього сил, чи він таки буде вимушений зробити певну оперативну паузу для цього.
Одна окрема мотострілецька бригада (омсбр) - 132-а, зі складу 1-го АК + 9 формувань батальйонно-полкового рівня не зовсім зрозумілої «етімології» типу «окремий стрілецький полк», або «добровольческий батальон Арбат (Татарстан)» й т.д.. Ще один, такого роду батальйон, знаходиться у резерві й напряму підпорядкований 132-ї ОМСБр.
Покровський напрямок
Тут зосереджені головні сили УВ «Центр» - до 10-и окремих мотострілецьких бригад (ОМСБр), не менше 23-х мотострілецьких, танкових та стрілецьких полків (мсп, тп, сп), до 13-и окремих мотострілецьких, танкових та стрілецьких батальйонів (омсб, отб та осб) та до 4-х зведених тактичних загонів масштабу «батальйон-рота» типу БАРС, ШТОРМ й т.д.
Тобто, коли генерал Буданов каже про цілком ймовірний наступ противника саме на Покровському напрямку, то його заява базується на оцінці цілком реального розподілу сил й засобів противника, який зараз існує у складі УВ «Центр».
В чому ж полягає основний оперативний задум противника, стосовно прагнення прорватися максимально глибоко на захід на Покровському напрямку?
Як на мене, у двох основних речах:
- Підготувати умови для блокування та охоплення району Курахове;
- Або у створенні зручних умов для проведення локальної наступальної операції відносно Торецького району оборони ЗСУ з півдня.
Про те, що противник «щось готує» саме на цьому напрямку говорить принаймні 2 речі.
- Доукомплектування та відновлення боєздатності бригад 41-ї ЗВА, причому, явно поспіхом;
- Розгортання 21-ї ОМСБр зі складу 2-ї ЗВА у повноцінну мотострілецьку дивізію (мсд), яке відбувається частково саме у тилах УВ «Центр», про яке я вже писав раніше. Ймовірний район зосередження та розгортання дивізії - північніше Ясинувата.
Але, очевидно, «наступ на Покровськ» чи Селідово не є самоціллю командування противника й він явно буде відбуватися «для чогось».
Як на мене, найбільш ймовірним є «Торецький варіант», особливо, зважаючи на вперте прагнення сусіднього УВ «Юг» прорватися через Часів Яр у бік Костянтинівки.
Сьогодні противник прагне у смузі дії УВ «Центр» забезпечити вирішення двох основних завдань - забезпечити безперервність свого наступу (й відповідно, не дати ЗСУ можливості закріпитися та вибудувати на цьому напрямку сталу систему оборони), а також підготувати достатній резервний компонент для проведення більш глибоких та інтенсивних наступальних дій на суміжних (флангових) напрямках.
Й що ймовірніше, цей «доворот» у напрямку, ми, скоріш за все, побачимо після явно нетривалої паузи.
Просто, щоб було зрозуміло.
У складі лише двох угрупувань противника – «Юг» та «Центр» у Східній операційній зоні діє більше 210 тисяч російських військовослужбовців (це від Сіверського Донця до району південніше.
Новомихайлівки, тобто за виключенням смуги УВ «Запад» у північній частині Луганської області та у південно-східних районах Харьківської). Це на порядок більше, ніж те угрупування, яке «широкомасштабно вторгалось» на територію України 24-го лютого 2022 року...загалом.
А якщо додати до цього й УВ «Запад», яке діє на Куп'янському та Лиманському напрямках (навіть, без врахування угрупування прикриття кордону), то це буде понад 300 тисяч «тушок».
Такий розподіл сил й засобів противника достатньо красномовно свідчить про нинішні та, цілком можливо, про майбутні (найближчі) пріоритети у його планах.
