Командування противника після проведення перегрупування та переформатування складу своїх сил й засобів на Покровському напрямку, очевидно, ущільнило їх оперативну побудову у смузі своєї 2-ї загальновійськової армії (ЗВА), за рахунок переміщення туди частин та підрозділів 41-й ЗВА з Торецького напрямку.

55-а омсбр, вже діє там, у напрямку на Воздвиженку та Зелене Поле, а бойові порядки 27-ї мотострілецької дивізії противника, ймовірно, найближчим часом, ущільняться підрозділами 35-ї та 74-ї ОМСБр 41-ї загальновійськової армії. Її місце на Торецькому напрямку, очевидно, займуть формування 51-ї ЗВА (в минулому - 1-го АК) - 1-ї, 9-ї та вже розгорнутої на цьому напрямку 132-ї ОМСБр, яким, власне, й доведеться "брати Торецьк".

Це говорить про те, що Покровський напрямок, для УВ "Центр", залишається напрямком головного удару, не дивлячись на те, що, попсуті, Курахівський напрямок, де зараз активно залучена 90-а танкова дивізія (тд) противника, зі складу УВ "Центр", також увійшов у смугу його дії.

Загалом, передача до складу УВ "Центр" ще однієї загальновійськової армії - 51-ї ЗВА, зі складу УВ "Юг", виглядає досить логічним кроком російського командування, так як події в районі м. Селидове та південніше (в тому числі у напрямку на Курахове), очевидно, мають пряме та безпосереднє відношення до Покровського напрямку.

А власних сил УВ "Центр" - 2-ї, 41-ї ЗВА та 90-ї тд, очевидно, стало банально не вистачати на смугу, яка отримала сталу тенденцію до розширення. Противник й так, як мінімум дві окремих мотострілецьких бригади (114-у та 132-у) зі складу колишнього 1-го АК, вже раніше залучав, через це, до дій у смузі УВ "Центр". А після того, як весь 1-й АК переформували у загальновійськову 51-у армію, це рішення просто напрошувалось.

Але, загалом, щодо подальших дій противника в районі м. Селидове та загалом на Покровському напрямку, на цей час насторожують дві речі:

- Противник прорвався на ділянці між Миколаївкою та Гродівкою ЗА р.Журавка...

- Й має суттєве, з тактичного погяду, вклинення між Цукурине та Селидове аж до залізниці, що веде на північ до Покровська.

З іншого боку, спроби противника пробитися у Селидове з південно-східного напрямку, які він здійснює починаючи з 24-го числа, закінчились для нього невдало.

Щобільше, його передові підрозділи, які вже "бачили" Центральну міську лікарню" Селидового по вул.московській, були вимушені знову відійти трохи південніше.

Аналогічні спроби прорватися у Селидове з боку Михайлівки та Маринівки, поки для противника – також невдалі.

Місто Селидове тримається, а це означає, що шанси противника оточити чи, навіть, спробувати відрізати наші підрозділи, які обороняються південніше рубежу Цукурине - Желанне Друге, включаючи район с.Гірник, скажімо так, виглядають далеко "не стопроцентно".

Як на мене, у ЗСУ все ще є шанси перетворити Покровський напрямок у справжнє "крушение надежд" для російського командування. Й ці шанси, далеко не маленькі.

Протягом жовтня, від українського командування на цих двох напрямках – Покровському та Курахівському, потрібні будуть дуже виважені та грамотні рішення.