1. На Куп'янському напрямку противник силами 1-ї "гвардейской" танкової армії (ТА), а саме - її 2-ї "таманської" мотострілецької дивізії (мсд), при дієвій участі 4-ї "кантемирівської" танкової дивізії (тд), активно рветься до річки Оскіл у напрямках:

Піщане (нижн.) - Кругляківка

Піщане (нижн.) - Колисніківка

Протягом крайнього тижня противнику вдалося суттєво розширити своє вклинення в районі с.Піщане й він достатньо близький до того, аби перерізати дорогу, яка йде з Борової на Куп'янськ вздовж р.Оскіл по її лівому берегу.

Від Кругляківки передові підрозділи противника знаходяться на відстані - трохи більше 3-х км, а від Колесниківки й того менше - десь 2.5-2.8 км.

Якщо нічого не поміняється, а я поки не бачу до того якихось підстав, противник, очевидно, протягом якогось найближчого часу зуміє вийти на лівий берег р.Оскіл на відтинку Глушківка - Кругляківка й таким чином, розріже наш плацдарм на р.Оскіл на дві частини: меншу, північну (Куп'янську) й більшу, південну (Борова).

У зв'язку з цим, варто підкреслити, що у напрямку Синьківка - Петропавлівка, на тому ж Куп'янському напрямку, противник також має просування на ділянці між, власне Синківкою та залізницею, що веде з півночі на Куп'янськ-Вузловий.

2. На Краматорському напрямку, передові підрозділи угрупування військ (УВ) противника "Юг", в районі м.Часів Яр також мають успіх.

Судячи зі всього, їм таки вдалося перетнути канал "Сіверський Донець - Донбас" й там закріпитися в межах самого міста, а саме:

- в районі вул. Олега Кошового;

- у напрямку Калинівка - Рідкодуб'є.

Очевидно, в обох випадках мова йде про частини та підрозділи 98-ї повітряно-десантної дивізії (пдд) противника, яка діє по цьому напрямку всіма трьома своїми "лінійними" полками, за підтримки ряду підрозділів 4-ї окремої мотострілецької бригади (омсбр) 2-го армійського корпусу (АК) та 102-го мотострілецького полку (мсп) 150-ї мсд.

Й хоча ці успіхи противника носять "обмежано-тактичний" характер (створені ним на каналі плацдарми розміром - максимум "на роту", а то й "на взвод"), однак, у сенсі подальших дій противника, це, скажімо так, не зовсім позитивні події. Особливо, у напрямку на "Північний" район м.Часів Яр, де противнику вдалося створити більший плацдарм.

3. На Торецькому напрямку, у смузі дії 41-ї загальновійськово армії (ЗВА) противника, очевидно, передові підрозділи ЗСУ після своїх успішних контр-атакуючих дій у напрямку Неліпівка - Нью-Йорк у бік вул.Спортивна, відійшли у північну частину Нью-Йорка й продовжують утримувати невелику частину селища по обох боках вул.Київська. Більша частина с.Нью-Йорк знаходиться під контролем противника.

Що стосується самого м.Торецьк, то противник докладає максимальних зусиль, аби просунутись вздовж вул.Дзержинського, діючи з боку с.Північне. На цей час запеклі бої тривають в районі Хлібокомбінат та Виправної колонії.

Очевидно, головним їх сенсом є прагнення командування противника прорватися у центральну частину м.Торецьк. Для чого, воно, ймовірно, передбачило активні наступальні дії, як з боку с.Північне, так й з боку с.Залізне.

Однак, на цей час, судячи зі всього, ударна тактична група противника (скоріш за все - підрозділи 74-ї та 132-ї омсбр противника) не можуть прорватися з боку с.Залізне, тому перенесли зусилля у напрямку з боку с.Північне, де у противника виходить просуватися "по чуть-чуть".

4. На Покровському операційному напрямку, ймовірно, противник зумів трохи розширити своє вклинення в районі Новогродівки у західному та південно-західному напрямку, однак за Лисівку та Сухий Яр, як він прагне, зачепитися йому поки не вдається. Має певне просування в самій Гродівці, де ймовірно, найближчим часом вийде до р.Журавка.

Однак, на даний час, в мене не має інформації про те, що противнику вдалося, власне, на Покровському напрямку прорватися ЗА бар'єрний рубіж по р.Журавка та Казенний Торець. У цьому відношенні, найбільш загрозливими ділянками є район Новогродівки, де противник діє по обидва боки залізниці, яка веде з Авдіївки на Покровськ, а також район Гродівки. Але, на даний час, свої головні зусилля противник концентрує не на Покровському напрямку, а на районі м.Селидове та південніше.

Як на мене, ситуація там поступово набуває достатньо загрозливого для ЗСУ характеру. Противник повністю зайняв с.Галицинівка, веде бої за Желанне Перше та Українськ, має просування у напрямку Красногорівка - Гостре та Красногорівка - Олександропіль.

Та й загалом, ситуація між Селидове та Гірник, схоже є вкрай небезпечною. Якщо противник продовжить просування на цьому відтинку, вони цілком може набути катастрофічного характеру для всього флангу нашого угрупування, яке оперує південно-східніше Покровська. Якщо противник прорветься в район с.Цукурине (а то й в район Вознесенки), мова тоді піде не просто про відхід ЗА р.Вовча.

Очевидно, сили та засоби противника (я їх описував у кількох своїх нещодавніх оглядах, тому зупинятися на цьому зараз не буду) зі складу двох його угрупувань військ (УВ) "Центр" та "Юг", на цей час, активно намагаються "зімкнути" свої суміжні фланги й повністю витіснити українські війська за р.Вовча під загрозою їх обхвату з півночі та півдня.

Однак, судячи зі всього, цей задум противника не є таємницею для українського командування, бо ЗСУ продовжують утримувати район Гірник - Желанне Друге - Олександропіль - Курахівка, що забезпечує сталість їх оборони по річці Вовча, в районі переправ. Або, краще сказати, можливість здійснення як матеріально-технічного забезпечення (МТЗ) підрозділів, діють східніше річки, так й організованого та своєчасного їх відходу з плацдарму.

Тому, усі ці зойки та постійні істерики у ЗМІ, на які я постійно натикаюся в інтернеті про "наших оточили у котлі", ще дуже передчасні. Тим більше, що судячи зі всього, передові підрозділи ЗСУ організовано та поступово відходять на захід від Невельського, ведучи достатньо успішні ар'єргардні бої з противником.