До Дніпра з прифронтового Покровська евакуювали 72-річного Віктора та його 80-річну дружину Валентину. Через стан здоров’я чоловік є маломобільним і вже п’ять років потребує постійного догляду. З собою подружжя встигло взяти лише документи, окуляри та кусачки — інструмент, який Віктор вважає незамінним.
Чоловік розповів Суспільному, що все життя мешкав у приватному будинку в Покровську, працював поштарем і займався ремонтами. Після аварії, яка сталася кілька років тому, він частково втратив рухливість. Його стан не дозволяв ховатися в укриттях під час обстрілів.
"Я столяр-тесляр, кусачки з собою завжди ношу. Без них нікуди — цвяхи ж руками не витягнеш", — пояснив Віктор.
Попри небезпеку, покидати дім він не хотів. Зізнається, що звик до звуків вибухів і не боїться. "Я служив у Німеччині, куль не боюся", — додав чоловік.
Його дружина Валентина розповіла, що в шлюбі вони вже понад 50 років. Поки залишались у Покровську, жили без світла, брали воду з криниці, опалювали оселю дровами й навіть готувалися до посадки городу. Однак постійні обстріли змусили погодитися на евакуацію.
З речей жінка взяла лише документи. Найбільше шкодує, що не змогла забрати сімейні фотоальбоми. "І племінниці, і сестри там — я відкривала альбом і всіх бачила. А тепер нічого немає. Куди б мене не повезли, мені головне — фотографії", — каже вона.
У пари немає дітей, тому доглядати за ними нікому. За словами керівниці центру соціальної адаптації Ольги Волкової, зараз для подружжя підбирають місце для подальшого проживання.
Детальніше – в матеріалі "Суспільне Донбас".
Раніше Pokrovsk24.news розповідав історію подружжя із села Звірове Покровського району, що опинилося на лінії вогню, евакуювали до центру соціальної адаптації в Дніпрі.
