На Покровському напрямку, російське командування, очевидно, після захоплення м. Селидове, провело перегрупування сил й засобів, яке, власне, достатньо наявно ілюструє його подальші плани.
На цей час, головні сили УВ "Центр", у вигляді основних сил 2-ї та майже всієї 41-ї загальновійськових армій (ЗВА) противника сконцентрувались у достатньо вузькій смузі - від Лозуватське до Новогродівки.
Окрім того, 2-а ЗВА противника частиною своїх сил (визначений комплекс сил її 27-ї мотострілецької дивізії\мсд), разом із 90-ю танковою дивізією продовжують наступальні дії в районі м.Селидове, зокрема по напрямках Вишневе - Григорівка та Новогродівка - Лисівка.
Таким чином, обидва цих факти свідчать про підготовку командуванням противника відновлення інтенсивного наступу, безпосередньо, у бік Покровська та Мирнограду. Особливо, якщо розглядати їх не окремо, а як частини єдиного задуму противника.
Адже різке нарощування тактичної та оперативної щільності його військ у достатньо вузький смузі саме на Покровському напрямку з одночасним посиленням рівня інтенсивності атак противника з явним бажанням прорватися у район Новотроїцьке - Шевченко - Даченське - Жовте з боку Селидове, південніше Покровська, навряд чи варто вважати "збігом обставин".
Послідовність тут буде наступна:
- спочатку 90-а тд та частина сил 27-ї мсд 2-ї ЗВА прорвуться у район південніше Покровська;
- потім головні сили 2-ї та 41-ї ЗВА розпочнуть інтенсивні атаки з боку Миколаївки у бік Мирнограду (через Промінь), як варіант - з боку Гродівки у бік Новоекономічного, а також спробують прорватися вздовж залізниці прямо на Покровськ, з боку Новогродівки;
Спроба зробити це одночасно, навряд чи буде мати місце, адже в такому разі 2-й ЗВА противника доведеться додатково виділяти сили й засоби зі свого складу для підсилення своєї 27-ї мсд, а також блокування чи захоплення району с.Лисівка та с.Сухий Яр. Це, очевидно, послабить противника на "напрямку головного удару" (нгу).
