Селище Новоекономічне, що належить до Гродівської громади Донеччини та розташоване неподалік від Мирнограда, відчуває наслідки зближення з лінією фронту, яка знаходиться лише за п'ять кілометрів. Через постійні обстріли з населеного пункту виїхали 90% його мешканців. Про умови життя у прифронтовому селищі повідомляє видання «Суспільне Донбас».

«Виїхало вже більш ніж 90 відсотків. Ще люди збираються і виїжджають, тому що життя — найдорожче для нас. Хто куди – вивозимо, просимо Червоний Хрест, «Білі Янголи». Родини з дітьми в нас вже немає, всі родини з дітьми виїхали», – розповіла староста Новоекономічного.

Лариса, мешканка селища Новоекономічне, не здається обставинам. Цього року вона, як і багато місцевих жителів, посадила город і вже збирає врожай овочів. 

«Життя в селі? Гучно, страшно. Чоловік у мене пересувається тільки до хвірстки. Мами моїй – 87 років. І оце з двома інвалідами й з цією валізою я далеко не поїду. Світло є, слава Богу, зв'язок також є. Магазинчик працює, хліб привозять», – каже жителька Новоекономічного Лариса.

У магазині селища Новоекономічне є продукти, але час для покупок обмежений. Власниця магазину Людмила Парінцева зазначає, що магазин працює з 11:00 до 15:00 через комендантську годину, яка діє в інший час. Це обмежує можливість місцевих жителів робити покупки, хоча покупців у магазині є. 

«Єдине прохання – хлібну машину можна пропустити раніше? Це хлібна машина, людям везуть хліб. Об 11 годині не всі можуть вийти. Це – селище. Вони з ранку біжать», – ділиться Людмила.

Жінка каже: виїжджати не хоче, бо шкода зусиль, якими будували магазин.

«Чому я не виїжджаю? Магазин ми вісім років назад побудували з фундаменту. Це дуже боляче. У нас був магазин самообслуговування, для селища це було нововведення. Вчора (20 серпня – ред.) ми останнє вивезли. Зараз – хліб, вода. Важко залишати свій дім», – каже жінка.

Людмила в магазині купувала харчі. З ними, каже, проблем поки немає. Є проблема — з ліками. У селищі зачинились аптеки.

«Я скупилася: палички, вафлі, духмяний перець… Поки немає грошей виїжджати. Ми думаємо, може, все налагодиться. От лише автобуса жодного немає. Хоча б в аптеку з'їздити, хоча б раз на тиждень. Аптеки зачинилися, а я хворію, маю групу (інвалідності – ред.)», — каже жителька Новоекономічного Людмила.

Надія живе по сусідству зі вщент розбитим будинком. Виїздити поки, каже, не збирається.

«Стріляють кожен день. От в мене 2700 гривень пенсія. От куди я поїду? От куди можна за 2700, коли зараз беруть десять тисяч за квартиру. І плюс комуналка. І за щось же жити треба. Хоч стара я, 69, але їсти хочеться», — каже жінка.

Нещодавно у Новоекономічному під ворожий удар потрапив храм Різдва Богородиці, якому понад сто років.